Укладка кафельной, керамической-плитки в Запорожье цены.Кладка кафеля пол, стена от 70грн. за кв.м. Кладка плитки мозаика от 90грн. за кв.м. Керамическая,кафельная плитка - сейчас очень популярный материал для ванной комнаты, кухни, туалетов и т.д. Причина этого в том, что эти типы объектов в необходимости отделочных материалов, имеющих высокую влагостойкость, долговечность и высокое качество гигиеничности.Подготовительные работы.
Одна сторона у керамічної плитки глазурована, інша ж, для кращого зчеплення з мастикою або розчином, без покриття та з рифленою поверхнею. Для того, щоб розрізати плитку, на лицьовій (глазурованої) стороні проводять лінію бажаного розрізу простим олівцем, потім приставляють лінійку і вздовж лінійки сталевим склорізом прорізають не тільки шар глазурі, але і трохи керамічне підстава плитки, для цього, звичайно, натиск повинен бути достатньо сильним. Надрізану таким чином плитку беруть за краї обома руками і акуратно ударяють її рифленою стороною про ребро столу чи т.п. предмета, при цьому необхідно, щоб удар прийшовся вздовж лінії надрізу. Якщо ви все зробите правильно, то плитка обов'язково розколеться точно по лінії надрізу. Розколоті таким чином плитки мають вельми шорсткі краю і тому їх шліфують на точильних брусків колах, при цьому необхідно стежити за тим, щоб зовнішня (глянцева) сторона плитки завжди була спрямована на рух (вперед), так необхідно поступати з тієї причини, що в Інакше можливий відкол зовнішнього глянцевого шару по краю, що, звичайно ж, сильно відіб'ється на кінцевому результаті. У тому випадку якщо потрібно від плитки відрізати вузьку смужку, приміром, шириною 20-30 мм, то на плитку наносять ризику, роблять надріз вищеописаним способом і відламують смужку кліщами. Бетонні або цегляні стіни, якщо вони досить рівні, потрібно перед облицюванням лише очистити від пилу і бруду, якщо ж стіни не рівні то їх спочатку штукатурять, а на штукатурці процарапивают клітинки, це робиться з метою створення шорсткостей. Якщо стіни дерев'яні, то їх спочатку покривають двома шарами толю або руберойду і підбивають дранню. Кращим варіантом в останньому випадку, звичайно, буде закріпити арматурний дріт діаметром 4-5 міліметрів з інтервалом між її прутами близько 10-ти сантиметрів. До укріпленої арматури кріплять сітку з осередками, осередки повинні бути не більше 40x40 міліметрів. Підготовлену таким чином поверхню штукатурять цементним розчином, а потім облицьовують. Для того, щоб зчеплення плитки з цементним розчином або мастикою було максимально міцним її обов'язково необхідно змочити перед укладанням водою, причому краще не просто змочити, а навіть занурити на кілька годин у воду, краще на 8-12. Необхідно так поступати з наступної причини: при перебуванні у воді плитка вбирає воду через мікропори на непокритою глазур'ю стороні і потім при укладанні не вбирає воду з розчину або мастики, це дуже благотворно позначається на міцності зчеплення її з розчином. Замочену перш плитку перед укладанням викладають, для того, щоб дозволити випарується надлишкам вологи, приблизно, на 30-60 хвилин. Тут слід знати, що з правил завжди є винятки: у деяких сортів особливо тонких глазурованих плиток при рясному змочуванні під емаллю можуть залишатися водянисті (темні) плями. Такі плитки необхідно лише протерти змоченою у воді кистю з тильного боку. Для того, щоб переконатися, чи можна замочувати конкретну плитку, необхідно її покласти на годину-півтори в воду і потім просушити хвилин тридцять і, уклавши на шар цементного розчину, як при укладанні, почекати днів шість-сім і перевірити, чи не залишилося водянистого плями. У тому випадку якщо плитки укладають на шар масляної фарби, то їх потрібно тільки лише очистити від пилу і бруду. Облицовка.
Перед облицюванням перший ряд плиток викладають на стіну насухо з метою визначити необхідну їх кількість. Якщо не виходить укласти ціле число плиток, то заздалегідь готують необхідну кількість розрізнених і рубаних їх частин. Після того як поверхні укладання провешени і на них встановлені маяки, близько маяків забивають штирі для закріплення шнура-причалювання. Між двома найбільшими нижніми маяками горизонтально натягується шнур, причому так, щоб він був на відстані одного міліметра від верхнього краю самого нижнього ряду плиток. Правильність положення шнура-причалювання перевіряють рівнем після кожного натягування. У першому ряду плитку краще укладати від центру до країв і йти вправо і вліво, при цьому точно дотримуючись розбивку швів. Як тільки укладка плитки дійде до маяків, то їх прибирають і на їх місце укладають плитки або їх частини за необхідності. Закінчивши укладати перший ряд, точно також забивають штирі для другого ряду, натягують шнур і знову приступають до облицювання. Зазвичай для облицювання стін беруть міцний цементний розчин з розрахунку від 1:4 до 1:6 (що означає одну частину цементу і потім кількість частин піску). Стіни, як і плитку перед облицюванням, необхідно змочити водою. Техніка роботи наступна: плитку беруть у ліву руку, тримаючи при це горизонтально, правою ж за допомогою штукатурної лопатки кладуть на неї розчин (природно, на тильну сторону). Перед самою установкою плитки частина розчину з одного краю зрізають. Потім плитку підносять в горизонтальному положенні до раніше встановленої і тією стороною, з якою був зрізаний розчин, прикладають, потім швидким, але акуратним рухом повертають у горизонтальній площині, притискаючи до стіни. Тут, безумовно, необхідно деяка вправність і бажано подивитися, як це роблять майстри. Встановивши плитку на місце, її необхідно посадити врівень зі шнуром та іншими плитками, для чого по ній акуратно постукують рукояттю молотка. Розчин при цьому повинен заповнити всі порожнечі між плиткою і стіною. Виступив при цьому розчин видаляють. Після того, як облицювання завершена, плитку покривають гіпсовим тестом. Гіпс пізніше видаляють ганчіркою з поверхні плитки, але він залишається у швах, що надає кінцевому результату більш привабливий вигляд. Якщо стіни виключно рівні, то плитку можна встановлювати на тонкий шар чистого цементного тесту, олійну фарбу або казеиново-цементну мастику, при цьому плитки осаджуються до самої основи. Плитки дуже міцно приклеюються до будь-якої поверхні, пофарбованої олійною фарбою або обробленої оліфою. Стіни при цьому як можна ретельніше очищають від бруду, обробляють оліфою, сушать і намазавши на стіну або плитку шар густої масляної фарби (2-3 мм); встановлюють плитку щільно притискаючи до стіни, звичайно дотримуючись при цьому горизонтальну і вертикальну центровку. Повністю плитка в цьому випадку приклеюється через дві-три доби. Ту фарбу, яка видавилася по швах, необхідно відразу ж видалити, якщо присохне, то це буде зробити значно складніше. Очищену плитку протирають гасом, бензином або іншим розчинником. При використанні в якості клею олійної фарби, вельми бажано використовувати фарбу світлих тонів: білила, кольору слонової кістки або світло-сірого відтінку. Так поступати бажано з тієї причини, що темні фарби можуть просвічуватися крізь тонкі плитки. Можна, звичайно, знайти такий вихід: тильну сторону плитки пофарбувати тими ж білилами, тоді можна буде використовувати фарбу будь-якого кольору. Для того щоб шви були однакової ширини, між плитками ставлять скобочки або цвяхи необхідної товщини. Як тільки розчин схопиться, то ці скобочки і цвяхи прибирають, шви при цьому виправляють, заповнюючи розчином. При укладанні плиток також застосовується казеиново-цементна мастика. Ось її склад в частинах: звичайний казеїновий клей - одна частина; цемент марки 400-500 - одна частина; дрібнозернистий пісок - три частини; вода - дві з половиною частини. В першу чергу готують казеїновий клей до повного розбухання його зерен, що звичайно займає близько 30-ти хвилин. Потім додають цемент, вже змішаний з піском, і розмішують до повної однорідності. Така мастика наноситься на поверхню шаром до двох міліметрів або її намазують на тильну сторону плиток. Встановивши плитки на місце, їх потрібно добре пріпрессованной, видавлені залишки мастики збирають і перемішують з ще не використаною.
|
